Володимир Винниченко (1880—1951)

Демократ і соціаліст за переконанням, видатний письменник і не менш відомий політичний діяч Володимир Винниченко народився в селі Веселий Кут на Херсонщині. Навчався в сільській народній школі, в Єлисаветградській гімназії, потім — на юридичному факультеті Київського університету. Ще в студентські роки брав участь у діяльності РУП і УСДРП, його не раз заарештовували царські власті.

Винниченко вважав себе прихильником комунізму, але насправді йому були набагато ближчими цінності західної демократії та гуманізму. Про це свідчить уся його творчість. Появу перших прозаїчних творів письменника привітали Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Іван Франко. Збірник новел «Краса і сила» став в Україні, як зараз кажуть, «бестселером» і ввійшов до золотого фонду нової української літератури.

1917 рік застав Винниченка в Москві. Протягом трьох наступних років він зробив усе, щоб принести якнайбільше користі Україні та її народу. І не його провина, що історичні обставини виявилися сильнішими. За цей час він побував членом і заступником президента Центральної Ради, першим головою Генерального секретаріату і генеральним секретарем внутрішніх справ. Винниченко був співавтором усіх законодавчих актів У HP. Він різко засудив гетьманський переворот і згодом очолив Директорію в перший період її діяльності, однак був відсторонений за ліві погляди. Йому довелося виїхати до Відня, але і там він організував Закордонну групу українських комуністів.

Із приходом радянської влади на Україну Винниченка було оголошено «ворогом народу» і поставлено поза законом. На довгі десятиліття ім’я письменника в СРСР було викреслене з літератури, книги його знищувалися. Ворогом він справді був — для того режиму, який установили на його батьківщині більшовики.