ПАМ‘ЯТКА РЕВОЛЮЦІОНЕРУ.

- Щодо «повсталого народу», «такого ж самого майдану» та «ні чим не краще Януковича».

А) Сторони політичного конфлікту дуже люблять легітимізувати свої дії посиланнями на «закон». Відповідно, опонент завжди вчиняє «незаконно».

- Друзі, вас погано навчали в ваших Гарвардах.

1. Закон слідує за реальністю, а не реальність за законом.

Бійка за вищу політичну владу не може бути «законною» чи «незаконною» під час бійки.

«Законими» чи «незаконними» дії опонентів зроблять переможці.

Вони визначать, хто був правий, та у кого було більше прав.

Якщо б переміг Гітлер, то «...героїчна оборона Києва», була б зараз дуже незаконною - в особо великих розмірах.

2. Не існує самого поняття «законно».

Є лише «відповідно до чинного законодавства»: національного та міжнародного.

Відповідно, «бійка за вищу політичну владу в країні» починається у той момент, коли одна зі сторін порушує чинне законодавство заради отримання/зміни цієї самої влади.

Сторона, яка вчинила зазначені дії, сама змінює правила гри, виводить себе з легалістського («законного») поля у поле чистого політичного конфлікту.

Згідно з чинним законодавством, сторони політичного конфлікту можуть використовувати лише дозволені цим законодавством форми та способи боротьби, такі, як мирні зібрання громадян, наприклад, агітація, вибори тощо.

Сторона, яка порушила чинне законодавство, з точки зору гарантів дотримання цього законодавства, припиняє бути стороною політичного конфлікту і стає просто «порушником законодавства» і згідно з ним, має нести встановлену судом відповідальність.

Ким після цього стане ця сторона: «...терористами та злочинцями», або «видатними революціонерами і рятівниками Батьківщини» вирішувати будуть вже не просто юристи, а юристи переможців в цій конкретній політичній боротьбі.

Тобто, якщо Ви/ви вигукнули один раз на адресу чинної влади «Геть!», а тим більше - вчинили дії щодо реалізації цього «геть!», або хоча б домовились з іншою особою про вчинення таких дій, наступає два ланцюжки наслідків:

- Ви зробили крок у бік чистого політичного конфлікту і тепер апелювати до «закону» трохи смішно. Чим більше таких кроків ви зробите - тим смішніше;
- Навіть, з точки зору чинного законодавства, ви - особа, яка вчиняє дії, які мають ознаки особливо небезпечного злочину. Відповідно, поліцейський апарат, згідно з чинним законодавством, отримує можливість застосовувати до Вас/вас більш суворі заходи, ніж до дрібного хулігана. Зокрема, ваше затримання вже можна проводити у спосіб, що організовується, як спеціальна операція проти особливо небезпечного злочинця, а не як запрошення свідка до співбесіди у присутності адвоката.

Чинне законодавство Вас/вас, не припиняє захищати, зокрема, діє презумпція невинуватості, а також - ваші права як людини, у тій частині, в якій їх визнає міжнародне право. Просто до суду Вас/вас, де буде доведена або спростована Ваша/ваша винуватість/невинуватість, будуть доставляти трохи жорсткувато. А можуть і пристрелити - в разі «запеклого спротиву», або «спробі втечи».

Тому, краще, що Вам/вам залишається зробити, якщо Ви/ви вже вивели політичний конфлікт у політичне поле, це вигравати його, позабувши про «дотримання чинного законодавства».

3. Право вище закону і конфліктує з ним.

Наприклад, вартовий, згідно з чинним законодавством, зобов’язаний вбити Вас/вас у певному випадку, але при цьому, ніхто не має змоги позбавити Вас/вас права на життя.

З точки зору чинного законодавства, Збройні сили України діють на Сході країни не зовсім законно, а з точки зору права - правильно.

Особа має права людини, а чинне законодавство може їх не визнавати.

У політичному конфлікті, обидві сторони люблять плутати «право» та «чинне законодавство».

Для цього вони посилаються на «народ», права якого вони «захищають», і який, відповідно, надає їм право вчиняти певні дії для цього.

Але тут є прикрий нюанс для революціонерів.

Згідно з чинним законодавством, офіційна влада, обрана на виборах, дійсно «представляє народ» і діє від його імені. Тобто її повноваження (на відміну від Ваших/ваших) - легальні з точки зору Конституції та чинного законодавства.

А ось особи, що називають себе «повсталим народом» є лише особами, які називають себе «повсталим народом». Ніяких додаткових прав від того вони не отримують, згідно з чинним законодавством, свій юридичний статус від того не змінюють.

Простими словами:

- якщо ти взявся валити чинну владу, волати про «закон» та «права» не треба. Треба валити владу, без шмарклів та сантиментів. Все одно, з їх точки зору, ти конкретно неправий і порушуєш законодавство в особо тяжкий спосіб. Завалиш, юристи доведуть, що ти герой і рятівник, не завалиш - завалять тебе і доведуть, що ти - терорист и злочинець.

В іншому випадку, кожна блядь, що розбила скло у кіоску та взяла з вітрини «Снікерс», може заявити, що вона - «повсталий народ» і тепер її треба цілувати в дупу.

Але, дивним чином, вища державна влада Іспанії, не визнала «повсталим народом», навіть, цілу провінцію, окремий народ (!), який до того ж провів відповідний референдум.

Зла влада іспанських бариг, надіслала підступних іспанських мусорів, які вчинили тілесні ушкодження більш ніж 500 особам з числа «повсталого народу». Організатора «повсталого народу» було затримано за міжнародною процедурою в іншій державі.

Українське політичне життя породило дивну породу революціонерів, які, чомусь, вважають, що варто лише назватися «повсталим народом», і тепер їм всі винні цукерки, і не мають права бити кийками.

Нажаль, це не так. Навпаки, після того, як Ви/ви назвалися «повсталим народом», Вас/вас тільки і будуть, що бити кийками, заарештовувати, і тихо пристрелювати десь у стронці - помітьте, усе згідно з чинним законодавством.

Інакше, у нас і в Луганську - «повсталий народ». Може Вам/вам одразу до них?..

Тому, єдине, що Вам/вам залишається - це, якомога ефективніше порушувати чинне законодавство та самим захоплювати владу. Після чого Ваше/ваше перебування там ще доведеться легалізувати, наприклад, через вибори.

В) «Уви і ах» Віктор Фьодорович, згідно з чинним законодавством, мав дуже вагомі підстави розігнати Майдан-2014.

А всі, хто брав в ньому участь, згідно з чинним законодавством, були дуже схожі на осіб, що «порушують закон» у брутальний спосіб, за попередньою змовою, у складі групи.

Просто ми виграли.

А виграли ми, зокрема, ось чому.

«Законний» президент Віктор Фьодорович, що «законно» міг лупити нас кийками за невиконання «законних вимог міліції», точно так само - як уряд Іспанії «повсталий народ Каталонії», або уряд України - сепаратистів на Донбасі, вдався до прикрої помилки.

Він залучив до протидії демонстрантам організовані злочинні угруповання, та ще примусив поліцейський апарат взаємодіяти з ними, зокрема, шляхом видання зброї з державних складів.

З цього моменту, він вивів відносно легалістський політичний конфлікт у площину чистого політичного конфлікту, а далі - хто кого.

По суті - це єдина справжня «пред’ява», яку ми можемо йому пред’явити, щодо його дій проти Майдану.

Навіть, систематичне надмірне застосування сили проти демонстрантів співробітниками правоохоронних органів - є підставою лише для відповідного розслідування проти конкретних осіб, що його вчинили, а не проти «законно обраного президента».

Так що, «цей Майдан» трохи відрізняється від «того».

Той «влада бариг» почала з надмірного застосування сили проти неповнолітніх.

Цей - «революціонери» почали з прориву державного кордону України та насильства до прикордонників, під час виконання ними завдань з його охорони та оборони.

«Цей Майдан» ще не розганяють, залучаючи організовані злочинні угруповання у взаємодії з поліцією, принаймні, я, на цей час, не бачу таких ознак.

Навпаки, згідно з чинним законодавством, «влада бариг» зобов`язана його розігнати.

Бо «ГПУ бариг» на теперішній час проводить одразу декілька кримінальних впроваджень щодо «революціонерів», а вони - чинять опір цим впровадженням, що з точки зору чинного законодавства, не зовсім комільфо.

Єдина надія «революціонерів», що звинувачення є сфабрикованими і тоді - «влада бариг» дійсно виводить легалістський політичний конфлікт у площину чистого політичного конфлікту, стає на шлях Януковича і тоді - ура, поїхали, хто кого.

—————————

Ось так, шановні «революціонери» та співчуваючі.

Не вмієш грати, не сідай.

Правила цієї гри, принаймні, я Вам/вам спробував довести.