Головна » Статті » Мої статті

Герої Крут

 

Міністерство Аграрної політики України

Бучацький коледж

Подільського ДАТУ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ВИХОВНОГО ЗАХОДУ,

Присвяченого пам'яті героїв Крут:
«Нас тут триста у Крутах лягло. Всі твої,

Україно, ми діти!»

 

 

 

 

 

 

Циклова комісія суспільних

дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бчач 2009

 

 

Сценарій вечора-реквієму,

присвяченого пам'яті героїв Крут:

«Нас тут триста у Крутах лягло.

Всі твої, Україно, ми діти!»

Оформлення: Національна символіка. До символічної могили з березовим хрестом, що обрамлений терновим вінком, хлопці і дівчата в українському одязі кладуть зелену гірлянду з гілками калини. Стоять хвилину, схиливши голови, потім розходяться в різні боки. На могилі видно дошку з написом: «На заклик Вітчизни вони озвалися, пішли і віддали, що мали... - життя». Нижче - «В пам'ять про студентів, які полягли за волю України у січні 1918 року під Крутами у нерівному бою з більшовицькою навалою».

Вед.1   І знову, у котрий це вже раз, Зійшлися ми в одній родині,
Щоб пом'янути той славний час, Коли в офіру Батьківщині
Себе принесли кращі з нас.
Нема любові понад ту,
Що окропила кров'ю Крути,
І ту гарячу кров святу
Повік Вкраїні не забути.

Вед.2   Тим, хто в боротьбі за волю

і кращу долю України не дожив
до сьогоднішнього дня, спить у
незнаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі –присвячується.

Вед.3 Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, які у розквіті своїх духовних і  фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, життя – присвячується.

Вед.1  Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити зі своєї пам'яті та історії, героям, які полягли в страшному бою під Крутами - присвячується.

Звучить пісня «Україно, пам’ятай своїх героїв» (уривок)

 

 

 

Історик 1. 25 січня 1918 року в Києві Центральна рада УНР четвертим Універсалом проголосила Незалежну Українську Народну Республіку (УНР):

«Народе України! Своєю силою, волею, словом стала на землі вільна Українська Республіка. Однині Українська Народна Республіка стає суверенною державою Українського народу...»

Держава гинула під тягарем нерозв'язаних соціальних проблем, вражена внутрішнім розкладом, зовнішньою експансією. Щоб протистояти російській агресії, Україні потрібен був мир з іншими державами. РСФСР прагнула виставити своє творіння - Харківську УНР у Бресті, Центральній Раді треба було триматися у Києві. Кожний день, навіть кожна година мали велике значення, аби досягнути до укладення договору. Численні українські, чеські й польські війська на Україні проголосили нейтралітет і спокійно чекали розв'язки... Уряд більшовицької Росії, після відхилення Центральною радою його ультиматуму, посилає на непокірний Київ війська. Північно-московська армія, очолювана командиром Муравйовим, розпочала наступ. Захищати столицю від шеститисячної армії агресора вирушили 300 київських студентів. 29 січня 1918 року біля станції Крути відбувся нерівний бій, у якому майже всі студенти загинули...

Самовідданий подвиг, який здійснили українські війська під Крутами, затримав швидке просування військ Муравйова. Тільки 5 лютого вони підішли до міста і з берегів Дніпра піддали його страшному гарматному обстрілу. 9 лютого більшовики захопили Київ і зчинили криваву розправу над беззахисним населенням. За неповними даними, було вбито понад 5 тисяч чоловік. На вулицях розстрілювали всіх, хто розмовляв українською мовою, носив вишиванки і вуса або проявляв хоч якусь симпатію до українців. У Маріїнському парку садисти Муравйова розстріляли 200 учнів гімназій і училищ лише за те, що вони значились у списках української юнацької військово-спортивної організації.

Читець 1. Проголошення самостійної України стало «кісткою в горлі» російського керівництва.

Читець 2. Троцький зазначав: «Нам необходимо возвратить Украину России, без Украины нет России. Без украинского хлеба, угля, соли, Черноморского моря Россия существовать не может, она задохнется. Отправляйтесь в Украину, помните, что для достижения своей цели все средства одинаково хороши. Ни на минуту не забывайте, что Украина должна быть нашей. Желаю Вам полного успеха!»

 

Сценка

Муравйов. (ходить біля карты, розмірковує вголос):

Да, вторые сутки под этой станцией торчим. Как она там называется? Комісар:    А называется она Круты.

Муравйов. Срывается план захвата Киева красной гвардией. Товарищ Ленин будет недоволен.

 

 

 

Комісар. И подумать только, кто нам противостоит, какие-то студенты да сотня гайдамаков.

Муравйов.    И не скажи, а у нас - то передовой отряд в 6 тысяч бойцов да артиллерия, да бронепоезд.

Полупанов. М-да, они видишь ли, брат, за свою землю дерутся, за Украину.

Муравйов (підбігає до нього зі злістю):

Ты мне эти националистические штучки брось! Какая Украина?! Товариш Ленин сказав четко: «Единое государство рабочих и крестьян под руководством партии большевиков».

Полупанов. Да ладно, будет тебе политику розводить

(чути стукіт у двері, вбігає солдат - вістовий).

 

Вістовий.   Товарищ командующий, разрешите доложить: только что наши войска взяли   станцию    Круты.    Гайдамаки    и    гимназисты    в    плен    не   сдавались. Пришлось, того,... саблями их да штыками приканчивать.

Полупанов. Ну, что скажешь, комиссар? Наша взяла, теперь дорога на Киев открыта.

Комісар. Теперь да. Вот бы захватить Центральную Раду да вместе с этими Грушевскими и Винниченками, я бы им, того, показал Украинскую Народную Республіку (погрозливо піднімається із-за столу).

Історик.        Уряд більшовицької Росії...

                       Закінчуючи у списках української юнацької

                       військово-спортивної організації...

Читець 1.      Впав на землю січневий мороз,

                       Срібним інеєм вкрилися віти.

                       Нам сімнадцяти і не було,

                       Ой як нам ще хотілося жити! Читець 2.      Нас тут триста до бою пішло -

    Рятувати свою Україну.

    Ми залишили неньку, сестру,

    Хтось можливо, й кохану родину! Читець 1.      Причаїлася тиха жура

    Десь у Крутах, в сумнім полустанку

    Світлим полум'ям серце забра,

    Ллється кров, та із самого ранку.

Читець 2.      Впав на землю січневий мороз,

                      Срібним інеєм вкрилися віти

Разом читці.      Нас тут триста в Крутах лягло.

                      Всі твої, Україно, ми діти!

 

 

 

Історик 1. На початку березня 1918 року згідно з мирним договором у Бресті, українські війська при допомозі Німеччини звільнили Київ. 19 березня тіла 27 юнаків, замордованих у Крутах, перевезли до Києва і поховали з військовими почестями на Аскольдовій могилі. М. Грушевський у промові на могилі героїв сказав: «Український народ досі вірив у можливість свого розвитку в новій демократичній Росії. Але після того, що сталося, з Росією, чи то реакційною, чи революційною, Україні не по дорозі...»

(Ансамбль дівчат і хлопців співають пісню «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали»).

Ведучий 1.  Як сніги покривають землю
Рядном білим, - не забудь
Спом'янути тую славу,
Що лишилися нам з-під Крут.
Не забудь героїв триста,
Спом'янеш їх, не забудь.

(Виходять всі учасники із запаленими свічками, шикуються в шеренгу).

Ведучий 2. Під Крутами полягли студенти: Попович, Шульгін, Божинський,

Дмитерко, Пурік, Шерстюк, Борзенко-Коненчук, Головащук, Чижов, Сірук...

Ведучий 3. Гімназисти: Соколовський, Тарновський, Ганкавеч, Ігнаткевич, Пінський, Сотник, Омельченко...

Ведучий 1. Помолимося за упокій душ безвинно вбитих слуг Божих, щоб простилися їм всякі прогрішення, добровільні і недобровільні. Щоб Господь оселив душі їх, де праведні опочивають.

(Звучить «Отче наш»)

Історик. Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі... Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддала молоде життя в ім'я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це - символ нескореного духу нашої нації. Це - пересторога тим, хто і нині сподівається поставити націю на коліна. Вічна слава героям Крут!

Читець. «На Аскольдовій могилі поховали їх».

(Ансамбль дівчат виконує пісню «Виростеш ти, сину").

 

 

 

Ведучий 1. Страшно вмерти, але ще страшніше загинути марно. Минуть роки, десятки років, століття – пам'ять про юнаків героїв не загине вовік. Вона світитиме не лише українцям, усім, обраним Богом людям, які поклали своє життя во ім'я брата свого...

(Звучить у записі пісня «Не спи, моя рідна земля»)

Ведучий 2. Для нас це могила залишиться навіки полум'ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. У хвилини відчаю, у хвилини занепаду, у хвилини знесилля будуть приходять до неї старі й малі, щоб пройнятися тим святим вогнем любові до рідного краю, який палає тут - під камінним хрестом.

Ведучий 3. Цей день стане Днем усієї української молоді.
З року в рік тут складатимуть братську присягу
ті, хто повинен переступити поріг життя.

Читець 1.   Під Крутами там молоде юнацтво.
На прю криваву з ворогами стало.
За Україну, славу, честь й багатство.
Життя юнацьке своє нам віддало.

Читець 2.    Клянемось вам, ровесники - герої,

На вашу кров, на славно вічно Крути
Нам чину вашого і жертви пресвятої
Нігде, ніколи не забути!

Читець 1.   Клянемось вам для оборони чести
Ваш заповіт аж до кінця сповнити,
Підняти прапор, в гору ген піднести
До ясних зір у сонячні блакити.

Читець 2.   За наш народ, за край веселий, гожий
Разом.        Клянемось дружно у потребі стати,

Здобути правду поможи нам, Боже,

І нас благослови, Пречиста Мати.

Заключне слово викладача.

(Усі учасники вечора-реквієму виконують Державний Гімн України).

 

Підготував

Викладач Чип Р. Я.

Категорія: Мої статті | Додав: hjvfyx (09.11.2016)
Переглядів: 106 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar