1. Духовні аспекти фізичного існування.

   Все починається з духовності, релігії, світосприйняття. Усвідомлення себе людиною йде по суті з визнання правил, суспільних уявлень які давно трансформувалися  в релігію. Кожна стала думка, обгрунтована і сформульована може претендувати на релігію. Навіть атеїст творить свою релігію в якій вірить або не вірить в щось своє тим самим нібито виділяючись із загальної маси. Люди духовні особи. Їм простіше існувати при думці що є надзвичайна сила і життя людини залежить від її волі а не власної. Щось надзвичайне, таємниче і надприроднє керує нами, чинить суд, нагороджує, карає через покоління за гріхи. Так ця сила існує, вона є, в кожному культі, кожній релігії, для людей які до неї звертаються і в неї вірять. Памятаєте слова: "Повір і іди". Без віри немає нічого. Віра скріплює, додає сили, дарує надію на завтрашній день і вирішення проблем. Від найдавніших часів людина мала страх перед невідомим. Явища природи, хвороби, випадки уособлювали гнів і незадоволення вчинками що спровокували такі ситуації. Ці сили мають різні назви. В однх релігіях Бог, пророк, мученик, природа, тварина, те що наділене надзвичайними якоостями. Але цією силою керує віра. Наскільки сильна віра настільки вона здатна на дива. Енергія яка все створила, космос, сила, Бог, думка. Сучасні теорії доказують що думка це чиста енергія що в найдрібнішій своїй формі складається з таких же згустків енергії що інші предмети.  Метафізика. Ми творці. В нашому житті є моменти в яких прогнозуємо речі і події перед тим як почати роботу. Уявляємо дім, автомобіль, одяг, їжу перед тим як втілити. Отже все народжується спочатку як ідея  а потім як фізичне тіло. При певній зосередженості і концентрації ми можемо уявити кінцевий продукт і лише при виготовлені внести корективи. Художники, музиканти, архітектори, будівельники, дизайнери, виробники, лікарі, всі користуються одним інструментом  на шляху до кінцевої мети - думкою, уявою, візуалізацією. Вони використовують цей інструмент цілеспрямовано і наполегливо поки найвища сила не знайде і не підкаже відповіді. Зараз скажу крамольні речі. Те, що ми називаємо релігією, те чому слідуємо, насправді створене людиною без узгодження з Богом (ну нема і не було такої можливості).. Ми можемо припустити що в якомусь столітті до н.е.  хтось із хитріших створінь, будучи грішним, як кожен з нас, заради своєї вигоди використав страх перед природою і відверто кажучи надурив співплемінників заради власної вигоди. Цей обман "піпл" схавав, вигода отримана а обман стає звичаєм або навіть догмою для наступних поколінь. Ми не говорим конкретно про якийсь обряд чи звичай. Розглядаємо можливості з урахуванням людської натури без прив'язки до етносу, національності і географічного розміщення тому що це мало б бути вже дослідженням а не оглядовим курсом людської гнилості. Маючи тісний зв'язок з твариним світом, практично з нього вийшовши (так як ми не можемо знати тривалість того дня за який створювалась людина, судячи зі всього Богу на це потрібно було не один мільйон років і безліч концептів) людина була істотою що практично вимагала вожака або поводиря із сильнішими якостями при цьому перетворюючись у організм чисельно великий але із спільною думкою і керівником її в особі вождя. Нічого не міняється, деякі багатомільйонні народи пишаються своїми лідерами, що звичайно в купі ще з деякими аспектами свідчить про деградацію особтистості.  Це звичайно відбувалося не за одну сотню років але нашаровувалось новими і новими правилами обмежуючи волю конкретної особи вдавлюючи її потреби в загальносуспільну користь не дозволяючи допустити думку що людина яка нібито обрана божеством своїм наставником можливо набагато слабша фізично і морально для місії спостереження за балансом на певній території. Ми маємо приклади існування цивілізацій по духовному принципу як в Єгипті чи Латинській Америці, існували які довше нашого розуміння історичного періоду. Майя не вистачило 3 тис.р. для налагодження системи духовності  яка могла забезпечити всіх членів суспільства принаймі внятним поясненням їхнього фізичного існування і їм прийшлося безслідно зникнути. Єгипет духовно працював на задоволення фізичного існування бога і після смерті, топтались на місті , прорвали точні науки і з нову ж по принципу нічо не вічне занурили в піски мільйони тон каміння разом з богами та тими рабами хто їх забезпечував по дорозі у вічність. Кожна людина, тварина, рослина переживає однакові цикли : народження, життя, смерь. Одне без доугого не буває. Різні звичайно часові рамки, але це може тривати і кілька хвилин, нічого не міняє в  їхньому розташуванні і впливі на духовну складову.  Мета кожного культу чи релігії якомога тісніше пов'язати рядового члена з його ідеями, стерти індивідуальні розбіжності , ототожнити з масою і з її спільними потребами приглушивши суть власного існування. Зараз ми не говоримо про антисоціальність. Ми соціальні істоти, ми не можемо бути самі, повинні спілкуватися, разом працювати, мати спільні інтереси, але не забувати про те хто керує нашим життям, щоб не опинитися в електричці життя з набитими вагонами людей які прямують від станції до станції часто пропускаючи свої зупинки, не бачачи світу навколо і над поверхнею метро. Так зручніше, так спокійніше, їдеш, зручно сидиш, не турбуєшся що там, мчиш по рейсах до кінцевоі і час від часу злишся на попутників які заважають реалізації.

   Духовність робить нас людьми, вона обмежує наші інстинктивні прояви, заставляє дотримуватись певних суспільних норм. І це добре. Накінець ваші фізичні потреби обмежуються духовниии принципами. Добре відомий і щиро симпатичний дідусь Фрейд виділив наші з вами принципи існування як лібідо і мортідо. Перше як статевий потяг, потреба розмноження, задоволення свого інстинкту, другий як боротьба проти бажання смерті, що заставляє нас шукати собі інші розваги та постійну зайнятість без чого в сучасному світі може наступити екзестенціальний криз  з питаннями для чого я живу, за що мні це все, десь у людей все просто а я...., що пришвидшує мортідо і веде до неми -нучих наслідків у деяких випадках.

  Релігія завжди була цінною для багатьох в основному правителів і самих представників церкви. В деякі часи найбільшим власником землі була церква і державне управління не було розділене.  Церква будучи найбільшим власником землі  була в державі а іноді над державою. Рішення які приймалися на церковних соборах не завжди носили вигоду для пересічного жителя, богобоязного, в більшості замученого роботою а скоріше навпаки тих хто заслужив у Бога кращої долі.  Чого варті історії про інквізицію і пап педофілів у Ватикані та розпусту в монастирях.. Духовність слугувала орієнтиром і якорем для спасіння душі, що мала вийти з циклу народження-життя-смерть і гарантувати продовження життя в раю за муки на землі.  Світ жорстоко обходився і обходиться з інакодумцями. Це стосується не тільки противників догм. Це відбувається також із тими хто собі може дозволити бути вільним в той час як інші із заздрістю спостерігають  за тим чого самі хочуть але не можуть наважитись це зробити через злидарські звички і думку інших людей.

     Наше фізичне існування вимагає певних потреб і задоволення їх. Тіло наш транспорт, який забезпечує існування душі. Те як забезпечена наша душа чим вона переймається напряму залежить від стану тіла. Не може душа бути світлою,  доброзичливою, налаштованою на творення блага для інших якщо тіло кволе, хворе, голодне. Всі функції свідомості будуть працювати на задовлення фізичних потреб. Нам потрібна їжа, бажано здорова, але тут будем мати на увазі їжу яка приносить задоволення, а ендорфіни зроблять свою справу. Нам потрібні фізичні вправи для розвитку тонусу м'язів і відчуття бадьорості. Ми повинні мати здорові сексуальні контакти, задовільняти свої статеві потреби, це величезний надзвичайний фактор для функціонування. Ми повинні вчитися, розвивати навики спілкування і поповнювати  свої знання. Це все фізичні потреби без яки розвинути духовність не можливо. Отже все взаємопов'язано, якщо жити то на повну, якщо жевріти то це вибір , особистий вибір без нарікань на зовнішні фактори. Давно відомо що щоб змінити думку людини  потрібно вплинути на неї фізично, спричинити дискомфорт, біль, страждання. Тільки так можна зламати волю, дух, підкорити знищуючи особистість приниженням. Це відбувалося як індивідуально так і з цілими народами. Приниження в давні часи було синонімом покорі, застосування сили пріоритет сильнішого, владнішого. Зауважте це не кара Божа, це людські діяння заради підкорення , заради влади однієї особи над іншою, заради домінування, це тваринні інстинкти які проявляються у хворобливих психічно осіб. Згодом ці риси в суспільстві почали з розвитком економіки стиратися і приходить інший тиск який проявляється в майнових чинниках.

  На зміну одного суспільства приходить інше а релігія і духовність реорганізовуються в ідею, або ідеологію. За допомогою цієї простої програмки людська істота відчуває свою приналежність до чогось надзвичайно важливого , здатного змінити світ, поміняти реальність всіх хто їй слідує. Але це той самий принцип електрички, де все прогнозовано просто: повіримо лідеру зробим так як він скаже і він приведе наше стадо бездумне до щасливого майбутнього. Головне вірити , не сумніватись, довіряти, він один правий, всі інші ні.

  Та це все зрозуміло і без тебе скажете ви. Ми самі все це знаємо. Що далі?

  Далі? ЖИТТЯ. Ваше жтття в якому Ви не надієтеся на вищі сили, чужого дядю який прийде і скаже: давай іди на роботу я так тебе довго  шукав, сусідів, політиків, президентів що своїми діями приведуть в щасливе життя, кращу країну, кращі обставини, високосний рік і Боже змилування. Встань і іди. Думай, роби, пробуй, не розчаровуйся. Будь щасливим, будь багатим, виробляй у собі цю думку і звичку а Бог поможе, це надзвичайна сила яка допомагає якщо ти віриш і наполегливо прямуєш до цілі незалежно від падінь, піднімайся знову, бережи своє тіло, збагачуй свою душу, Твори добро, ти можеш все якщо ти цього щиро хочеш....Не бійтесь болю. Біль є частиною росту:

 - Іноді життя закриває двері тому що пора рухатись. І це добре. Іноді ми не починаєм рух якщо обставини не заствляють.  Коли наступають тяжкі часи нагадуйте собі що ніякий біль не буває без цілі. Рухайтесь від того що спричиняє вам біль, але ніколи не забувайте уроки які ви отримали. Те що ви боретесь це не означає що ви зазнаєте поразки. Кожен великий успіх потребує щоб була достойна боротьба Хороше займає час. Будьте терплячими і впевненими. Все налагодиться, скоріше всього не через мить, але в кінцевому результаті все буде...Памятайте що є два види болю, біль який ранить, і біль який розвиваєі, змінює. Коли ви йдете по життю, замість того щоб противитись , допоможіть їй розвивати вас.

 - Все в житті є тимчасовим. Завжди коли йде дощ, ти знаєш що він закінчиться. Кожен раз коли вам причиняють біль, рана заживає. Після темноти завжди з'яляється світло, вам про це нагадує кожен ранок. Тим не менше інколи здається що темно буде завжди. Такого не буде. Нічого не триває вічно. Таким чином, якщо все добре зараз, насолоджуйтесь цим. Це не буде тривати вічно. Якщо все погано, не хвилюйтесь, це теж не буде тривати вічно.Те що життя не легке в даний момент не означає що ви не можете сміятись. Якщо вас щось хвилює не означає що ви не можете посміхатись. Кожен момент дає вам новий початок і новий кінець. Кожну секунду ви отримуєте новий шанс. Просто використайте цей шанс.

 - Хвилювання і скарги  нічого не змінять.Ті хто скаржаться більше всіх, отримують меньше всіх. Завжди краще зробити щось і зазнати поразки, чим намагатись досягти успіху нічого не роблячи. Нічого не закінчено якщо ви програли. Все закінчено якщо ви тільки скаржитесь. Якщо ви вірите в щось, продовжуйте намагатись. І не залежно від того що відбудеться в кінцевому ркзультаті, пам'ятайте, що істинне щастя прибуває тоді коли ви перестаєте жалітись на ваші пороблеми і починаємо дякувати за проблеми яких у вас нема.

 - Ваші рубці є символами вашої сили. Ніколи не соромтесь рубців які залишає нам життя. Рубець означає що болі вже нема і рана зажила.Це означає що ви перемогли біль, дістали урок, стали більш сильними і просунулись вперед. Рубець є татуювання тріумфу. Не дозволяйте рубцям тримати вас в заручниках. Не заставляйте їх тримати вас в страху. Почніть сприймати їх як признак сили.

 - Кожна маленька битва - це крок вреред. В житті терпіння не дорівнює очікуванню; воно є здатністю зберігати хороший настрій, з напором працюючи на свою мрію. Тому якщо ви збираєтесь пробувати, ідіть до кінця. Інакше в старті нема ніякого сенсу. Це може означати втрату стабільності і комфорту на деякий час. Можливо вам прйдеться не їсти те що ви звикли і не спати стільки скільки звикли впродовж багатьох тижнів. Це може означати зміну вашої зони комфорту. Це може означати жертвування стосунками і всім що вам знайоме. Це може означати появу насмішок. Це може означати самотність.

 - Негативна реакція інших людей - це не ваша проблема. Будьте впевнені коли погане оточує вас. Посміхайтесь, коли інші намагаються перемогти вас. Це кращий спосіб підтримати власний інтузіазм. Коли інші люди будуть говорити про вас погано, продовжуйте бути собою. Ніколи не дозволяйти чужим розмовам міняти вас. Ви не можете приймати все близько до серця, навіть якщо це особисте. Не думайте що люди роблять щось заради вас. Вони роблять щось заради себе. Перед усім ніколи не міняйтесь, щоб справити враження на когось, хто каже що ви недостатньо хороші. Міняйтесь якщо це робить вас кращими і веде до яскравого майбутнього. Люди будуь говорити незалежно від того що ви робите, або як добре ви це робите. Хвилюйтесь про себе, а не про думку інших. Якщо ви вірите в щось, не бійтесь боротись за це.  Велика сила прибуває із подолання неможливого.

 - Те що повинно відбутися, відбудеться. Ви отримуєте силу коли відмовдяєтесь від криків і скарг і починаєте сміятись і цінити своє життя. Є благословіння які скриті в кожній боротьбі з якою ви стикаєтесь, але ви повинні відкрити серце і розум щоб побачитт їх. Ви не можете заставити речі відбуватись. Ви можете тільки намагатись. В певний момент ви повинні відпустити ситуацію і дозволити тому що призначено статися. Любіть ваше життя, довіряйте інтуції, втрачайте і знаходьте щастя, вивчайте його через досвід. Це довга дорога Ви повинні припинити хвилюватись, задаватись питаннями і сумніватись кожен момент. Смійтесь, насолоджуйтесь кожним моментом свого життя. Ви можете не знати точно куди маєте намір піти, але в кінцевому результаті прибудете туди де маєте бути.

 - Просто продовжуйте рух. Не бійтесь полюбити знову. Не дозвольте тріщинам в своєму серці перетворюватись в рубці. Зрозумійте, що сила збільшується кожен день. Зрозумійте, що сміливість прекрасна. Знайдіть у вашому серці те що дозволить інших посміхатись. Пам'ятайте що у вас немає потреби в багатьох людях у вашому житті, тому не намагайтесь мати багато друзів. Будьте сильні коли буде тяжко. Пам'ятайте що всесвіт завжди робить те що є правильним. Признавайте коли ви будете не праві і беріть з цього уроки. Завжди повертайтесь назад і дивіться чого ви добились, і гордіться собою. Не змінюйтесь ні для кого якщо ви не хочете.

     Десь приблизно так повинна виглядати дорога до істини. Істини життя, існування чи перебування в цьому світі заради продовження життя. Духовність заключена в нашому розумі і сприйняті світу. Глибина сприйняття залежить від бажання вчитися, розуміти різні життєві обставини і ситуації, людей врізних ситуаціях і їхню реакцію на подразники ззовні. В кожного з нас є своя зона комфорту. Тут нам добре. Вона дуже вузька вона нас тримає і не дає розвиватись. Кожен крок виходу із зони є розвиток, особистий ріст, самовдосконалення, успіх. Перебування у зоні це консервація, біг на місті, видимість спроб та відчуття що все зроблено адже я спробував. Час минає. Невпинно руйнує мрії, життєві сили, фізичне тіло. Зруйнувати не можна лише духовність, її високу суть, свою віру в майбутнє і продовження життя.

  Світ реальний і світ уявний не має чіткої межі. Спочатку ми щось уявляєм, а потім це відбувається. Спочатку і потім мають між собою відрізок часу чи години чи роки чи секунди залежить від іншого, того що ми називаємо випадком. Насправді тут має значення уява і наше бажання. Якщо ми тримаємо в уяві те чого  дуже хочемо, або не хочемі, і боїмося цього, воно матеріалізується і стається. Ми не можемо це контролювати. Ми не можемо на це впливати. Але ж це відбувається спочатку в нашій свідомості, в нашій голові. Ви можете сказати що це передбачення, прогноз, інтуіція і т. д., а якщо це щось на кшталт програми чи вірусу у нашій операційній системі. Антивірусом до цього і є віра в Бога, духовність, вища сила яка береже і все буде по волі його. Де знаходиться віра, де вона укріплюється? Знову повертаємося до нашого розуму і свідомості. Так все відбувається у володінні нашого розуму, який пов'язаний з вищою силою яка все створила і при достатній вірі в свої можливості ця сила буде шукати в реальному житті докази того що продукує ваша уява настільки сильно настільки ви самі  в те що відбудеться. Старанно нарізаючи свої бажання ми творимо самих себе. Це все затуманюється шоденним проблемами а точніше нашим баченням їх. Вони нікуди не діваються, вони є і будуть завжди. Проблема є великою настільки як ми її бачимо, і зовсім не вирішується від того що ми переживаємо її, акцентуємо всі ресурси на ній, тратимо емоційну і фізичну енергію акцентуючи саму проблему а не її вирішення.