2. Oratores, bellatores, labolatores.

   Нічого не змінилось з часу виведення вченими чи то істориками, чи то соціологами і політологами цієї формули розвитку та   існування суспільства. Завжди повинна в нашій людській породі бути плеяда обраних, які вважають себе якщо не посланцями Бога на землі, то хоча б найрозумнішими (ці самі скромні але надзвичайно компетентні навіть у тому про що ще не чули, але авторитетно роблять вигляд що енциклопедії пишуть з їхніх слів). Форма стосується середньовіччя але відкидаючи всю зовнішню мішуру ми легко можемо визначити той хребет на якому все тримається і в сучасноиу світі, ну звичайно в ускладненому варіанті, щоб часом хтось все не спростив. Отже oratores: ті хто правлять, управляють , володіють, найвища каста кожної деожави, уряд, президент, парламент, депутати , адміністрації, бізнес який їх утримує. Це категорія тих що знаходяться з владою, при владі, завдяки владі і нівать всупереч владі, так так вони теж дуже вигідні і переважно тримаються на дистанції  забезпечуючи принцип рівності та демократії, ну це вже як в якій стороні.

 Bellatores : ті хто охороняють(звичайно тих хто править) , поліція, суд , прокуратура і всі інші варіації починаюси з регулярної армії закінчуючи різними приватними охлронними фірмами та дообровольчими воєнізованими корпусами які ділять з державою монополію на зброю. Ви скажете суд і прокуратура не сюди, але хто формує вертикаль керівництва цих структур? Зміна влади передбачає зміну керівної вертикалі. Такий організм у держави. Laborateres: це ми з вами, найбільш чисельна маса, стадо, яке утримує годує, забезпечує, сплачуючи податки і уповноважуючи "обраних" в органи влади шляхом вільного волевиявленню виконуючи волю народу, прагнень минувших поколінь у вічній боротьбі за звільнення від гніту....Так, середні темні віки давно минули, суспільства пережили безліч трансформацій, а стара добра формула жива і буде жити як сама оптимальна для людського роду, Не треба звичайно нарікати, бо як би Бог мав для нас шось краще, давно б зкарав і знищив тих хто зловживає його добротою. Все взаємозамінне, не виключно що людина яка нарікає на керівника любого рівня точно вже це робить тільки для того щоб підживити важливістю свою персону, самовиразитись по іншому вона не вміє, а коли колесо фортуни повертається в іншу сторону тоді ця людина потрапляє в стан  або на місце того кого критикувала і знову ж переконливо виправдовує свої дії роблячи те саме що попередник. Без прикладів тут не обійтись. Структура організації суспільства дуже крихка. В ньому має місце загальноприйнята популярна або популяризован думка чи ідея. Інші як мінімум не сприймаються або переходять в категорію чужих. Ми кажемо про рівність всіх перед всіма, а самі відкидаємо те що не має масовості, щось на кшталт поглядів, немасових релігій і культів які в своїй більшості не є шкідливими для соціуму і дозволяють їх учасникам відчувати себе щасливими. Якщо основна маса нещасна і є маленька організація пов'язана спільними інтересами яка знаходить сили протистояти зовнішнім чинникам, тоді треба спустити їх з небес на землю і сказати що життя насправді велика какашка. Масова культура отримує занепад тому що втрачає цінність. Культура в межах кількох особових груп має більшу цінність вибору і зберігається та розвивається з більшою динамікою поки знову ж масова свідомість її не поглине і не опустить до землі з такою силою, яка покаже слабкість для всіх. Примикайте до мас, де масовість там простіше.....Ми можемо мати свою власну думку про ситуацію тільки тоді коли вона нас не зачіпає. Якщо знаходимось всередині якоїсь структури ми апріорі не можемо її критикувати тому що важко визнати неправильність свого вибору.

   Отже перейдемо безпосередньо до теми питання. Що таке влада? Як ми можемо взаємодіяти коли поколіннями мали над собою когсь хто нами керує. Принципи влади вимагають надзвичайних здібностей у його представників. Так в цивілізованих країнах з віковими традиціями політичної влади це є нормою, всі повинні бути на своїх місцях з певними здібностями та характером ,і саме головне можливістю свого бачення корисності суспільству на яке влада працює. Стоп. Влада працює на суспільство. Не навпаки? Ми делегуємо відповідальних людей, поважних серйозних, розумних, шляхом голосування до влади, щоб нам служили і захищали наші інтереси. Так слуги народу, наші слуги. 100-200 років назад все було зрозуміло, є правитель, монарх, пан , інші їм служать, з них деруть, їх гноблять.... Зараз ми вибираємо собі слугу, який прислуговуючи нам живе краще як господар, обдираючи і гноблячи його. Нас дурять в 21 столітті, або ми себе дуримо самі. Ми навчилися притворятися в демократію, співчуття, патріотизм, чесність тоді коли це нас не стосується, на чужому прикладі, характеризуючи когось, стоючи збоку критикуючи ми святі. Насправді глибоко в себе в свідомості тримаємо ті самі гріхи і вчинки, звичайно в менших масштабах(бо без доступу до корита) . Народ має ту владу на яку звслуговує. Закриваючи очі на дрібні проступки ми  виростили цілі покоління бюрократично кланової влади що базується не на моральних якостях і професійних здібностях, а партійній приналежності або вигоді і зручності в системі влади. Влада потрібна , зараз я глобально, не маючи на увазі конкретну країну, вона дисциплінує і координує, але як показують багато прикладів, ніяка цивілізована влада неможе нічого зроботи проти купки людей з автоматами які плюють на закон і гуманність. Мир хиткий, щоб не говорили прихильники теорії світової змови, в світі набагато менше залежить від змов, людського фактору і його впливу на глобальні процеси розвитку людства. Владні функції дозволяють акумулювати відчуття захищеності і прогнозованості, тобто зберігати спокій і надію на те що безнаказаними не лишаться ті хто зухвало нехтує загальними правилами. Інша справа що в диких країнах загальними правилами і законами нехтує сама влада, це ми вже визначили. Істина полягає в іншому, індивідуальному баченні владних, якщо хочете політичних процесів, так як за ними стоїть економічна складова та добробут суспільства, розвиток інфраструктури, соціальної сфери, науки, освіти, охорони здоров'я, спорту і т.д. Ці сфери вимагають до себе особливого ставлення і їх представники свою сферу вважають домінантною. Справді, на земній кулі нема , неіснує, і не може існувати влади яка задовільняє всі верстви суспільства, або хоча б 65%  населення. Нема і не може бути. Різність думок, поглядів, маніпуляція масовою думкою, багатосторонність процесів  масовість теорій і здатність людей примикати до загальноприйнятих думок замість подумати і зробити свій висновок, простіше використати чужу сформовану думку і видати за свою робить наш світ все далі від досконалого. Причини цього небажання вчитися, аналізувати, думати, читати, робити висновки, експерементувати, усвідомлювати свої сили і не надіятись на сторонні. Чи можем ми бути іншими ставши владою? Чи будемо робити те за що критикуємо інших? Можливо підсвідомо будемо намагатися не повторювати того, але 100% будемо робити щось інше, те що буде незадовільняти наше оточення і викликати хвилю критики, заставляючи нас мінятися під впливом чужої думки і це якраз найбільша помилка. Це призведе до задоволення одних і викличе кртику  у інших. Що далі? Відповідь проста. Оцінювати свої здібності і якості, мати своє бачення і вчитись на помилках не тільки чужих, ніколи не питати як правильно, це ваше життя, це ваш експеримент і ви мвєте прожити його не по шаблону а по своєму плану. Люба владна вкртикаль це система, вона ламає індивідуалізм, попадаючи в систему людина з надприродною волею і характером стає її частиною. Треб ламати систему в собі, міняти систему а не людей в ній. Як це зробити? Це питання напевно турбує багатьох романтиків ідеалістів, що мріють про ідеальне суспільство з "новим і праведним законом" , тобто і з ознаками громадянського суспільства яке буде на нього опиратися, а делеговані представники будуть працювати на благо господаря, народу, а не на власні амбіції богообраності і надзвичайних якостей. Все зводиться до банального означення : чим менша людська вартість, чим менше принципів і характерності, поваги до оточуючих, до права самореалізації, права гідності, тим більша можливість того що карєризм, ламаючи все на своєму шляху проявиться в якійсь особі людського виду. Випадки, коли влада возвеличує навіть без фінансових вигод часті, прикладів досить, людина хоче почувати себе важливою і потрібною маючи при цьому вплив на чужу долю, ніша творця, ніша напів божка, від якого все залежить. Це треба на себе приміряти, відчути свою важливість в якійсь сфері людських відносин, принизити всіх своєю присутністю, показати спокій і вмиротворення самозакоханістю або норовом і агресивністю. Сумно, банально, загальноприйнято і загальнонормально для маси, більшості, стада, отари яким потрібен черговий баран, ідол, за яким сліпо йти і вірити у все що він . Така ймовірність нашого  сприйняття дійсності дуже висока, переважно ми так і робимо всюди, на роботі, в житті, побуті, на виборах, у стосунках будучи підкореними або підкоряємо різними сплсобами, характером, силою, емоціями, хитрістю, грошима, жалістю, маніпулюючи всіма можливими способами заради власної вигоди, егоїзму, задоволення своїх потреб. Я такий, ми всі такі, тільки навчилися притворятися іншими, щоб показати що ми кращі від оточуючих.

 Стосунки між трьома категоріями, які ми розглядаємо, регламентуються законом, який один для всіх, але як говорив один мій знайомий юрист-практик: закон як дишло, куди потягнеш, туди і вийшло. Великою бідою є нівелювання цінності життя у відносинах категорії влади до суспільства. Заради захисту інтересів нібито всьго народу , тисячі гинуть за ідею, або її відсутність, за землю, за народ, за державу, цілісність, соборність, честь предків і щасливе життя наступних поколінь. Маса повинна це ковтнути, як не ми то хто, воля або смерть, вмерти героєм чим жити рабом. Хто це придумав? Думаєте Бог? Він нам це заповідав? Терпів муки за ці вигуки і слова? Це придумали люди, для людей, щоб знищувати людей, заради інтересів інших людей які це приправили Божою волею і благословили святістю. Покоління за поколінням людська популяція видумує нові способи управління одних іншими і ще більше способів виправдання своїм діям. Цілі вчення і науки працюють над цим , історія, політологія, соціологія, психологіяі ін. 90% живих істот які проживали на землі коли небудь, вимерли, але це було спричинене вбільшості кліматом і природніми умовами. Люди знищили в рази більше собі подібних, і якщо цей вид зникне з лиця землі то причиною зникнення якраз буде сама людина і її дії, війни, голод, екологія , політика. Недаремно згадано голод, диспропорція розвитку країн величезна, в одних щоріяно помирає від голоду 5млн. людей, в інших на святкування дня валентина витрачають 14млрд. доларів за які можна нагодувати всіх голодаючих і забезпечити медичним обслуговуванням. В одних збирають налікування зі світу по нитці, в інших вкладають кошти в зброю масового знищення, повний залп якої дорівнює 2-х річному бюджету районної лікарні. Правда поміж нас, ми її ігноруємо, бо маємо робоче місце на заводі що виробляє зброю або забруднює середовище. За що ж ми будемо жити і годувати дітей. Подвійні стандарти як мінімум. Нахабність та ненажерливість як норма, соціальний стержень щоб бути матеріально і фінансоао краще від інших, достойно жити. Гармонія полягає в сприйнятті недосконалості світу, сприйняття його і своїх недоліків, покращення, вдосконалення в першу чергу себе, а згодом і всього навколо себе способом творення а не конкуренції і змагальності, визначення того що запалює душу і заставляє творити, жити, радіти, бути щасливими і накопичувати в собі відчуття щастя. Інакше ви проживете чуже життя, не своє, а світ лишеться для вас лише поділом на касти: oratores,belatores,laborateres.