Жінка - Чоловік

З часу появи людини розумноі 20-10 мільйонів років тому жінка і чоловік прожили в цілому не одну еволюцію стосунків. По великому рахунку жінка до певного часу займала комфортне становище в суспільстві, хоронила родинне вогнище, народжувала і ростила дітей, займалася домашньою працею, ну звичайно маємо великі історичні винятки з долями цариць, принцес, фараонів і т. д. Ми всеж про більшість.

Ми цінуємо жінлок бо вони дарують нам насолоду, вгамовують наші інстинкти, ми втрачаємо голову, робимо щось неадекватне. І завжди чоловік є засобом маніпуляціі жінки а вона виступає жертвою при любих обставинах. Це правда , підсвідомо в жінок нашарувався досвід минулих століть коли іі ні про що не питали в окремих народів і іх культурах це відбувається і досі. Жінка була жертвою. Релігіі які існують у світі переважно чоловічі, навіть християнство це чоловіча релігія в якій жінка обіцяє послух своєму мужу. Хтось розказує про абсолютну різність чоловіків і жінок. Вони з різних планет. Так, емоційність жінки, практичність і твердість чоловічих понять не допомагають у стосунках. Краса, справжність, загадковість, сексуальність, звабливість, емоційність,

хрупкість, беззахисність, стервозність, розпусність,  скромність, мрійливість і ін., це ті якості поміж які чоловік вибирає для себе жінку, деколи з акцентом на одну. Жінки створіння хитріші і розрахунковіші. Мало мати чоловіка і емоціі до нього, ще потрібна перспектива, чому ні, вона повинна бути. Перспектива народження дітей, перспектива вірності інколи тільки з боку чоловіка, жінки це розуміють по своєму, якщо чогось недоотримала це не іі вина вона мусить компенсувати. Ну тут є ще один закон про те що по своій суті чоловіки полігамні, і це далеко не зрада, в думках щасливий чоловік який прожив у шлюбі з дружиною 20 років зраджував ій не манше 500 разів. Жінка ж моногамна, при своій відкритій прихильності чоловіку може все таки наважитись на фізичний гріх а не віртуальний. Це залежить від багатьох факторів, власних страхів і особливостей характеру. Треба зустрічатись, знайомитись, розглядати варіанти, шукати якомога більше якостей, вчитися розуміти потреби проотилежноі статі. Шлюб чи просто стосунки не повинні бути вироком, не повинні міняти ваші звички, характер, оточення, коло спілкування, розваг, інтересів, хоббі, захоплення. Навпаки все перелічене повинне збільшуватися, розширюватися, глибше вивчатися можливо навіть спільно, разом. Чим більше коло інтересів, тим більше стикань, спілкування і обговорення. Це ліки від побутових скандалів, сутичок, сіварок, поділу зобовязань та образ. Взагалі на чоловіка чи жінку не ображаються, в більшості випадків ви самі іх обираєте. Стосунки не повинні втомлювати і мучити, гнобити, принижувати. Не бійтесь розривати ті стосунки які вас змучують. Людина не приречена на муки, є багато людей які будуть вас цінити, і повірять в вас. Ви не повинні жити з людиною яка вас не цінить і занижцє вашу самооцінку, руйнує вашу особистість і разом з тим ваше життя. Жити треба вільно, легко, ненапружено, спокійно , розмірено і злагоджено, в нас нема часу на будь-які стосунки, нам потрібні щастя і кохання. Дуже ідеально звучить про те що ми маємо мати і як повинно бути. Так повинно бути, але чи в змозі ми це організувати тоді коли ми боімось себ, боімось залишитись наодинці, без нікого, що тоді буде? Нема гармоніі  з самим собою, нема згоди, страх залишитись із своіми думками, бажаннями, страхами, боязнь самооцінки, реальноі, не тоі коли головне не бути а здаватися. Як би ви не жили на кого б не роівнялися ніколи не зможити повторити його чи іі долі. Вона тільки ваша, ваш шлях, ваше життя і вам вирішувати як себе поводити в певних ситуаціях. У стосунках ви можете домінувати, можете піддаватися це не важливо, вони як здорова іжа: здорова приносить користь, нездорова провокує проблеми із здоров'ям і смерть , передчасну смерть, або обмеження певних функцій. Ви відчуваєте чи людина ваша, чи випадкова, ненадовго, чи назавжди. Розбирати характери чоловіків і жінок не самоціль. Нами в більшості керують інстинкти, бажання, хіть, голод. Ми пристосовуємось до того що нас оточує і рідко навпаки. Вступаючи в стосунки починаєьмо боротьбу за переконання партнера в правильності своіх звичок чи поведінки. Іноді одна спільна риса поєднує,  це не показник. Скільки ви бачили людей яких здається нічого не пов'язує, вони різні, без спільних інтересів і захоплень. Вони прекрасно зживаються разом. Як різні, так і однакові яким нема що ділити проживають спільно щасливе життя показуючи приклад дітям, внукам. Інші сперечаються з будь-якого приводу, сваряться і жаліються один на одного, до не нависті при сварках виказують все що думають і недумають, при цьому знову ж залишаються разом. Або ті хто з однієі дурнички розлучаються вказуючи на дурничку як на велику проблему через яку все сталося. Не тіште себе, щасливий той, хто щасливий вдома зі своєю сімєю. Якщо немає цього відчуття, поза домом щстя знайти важко, практично неможливо, хіба як створити новий дім, нову сім'ю, нові стосунки які дарують відчуття щастя, повноти життя. Є такий вираз: Чим яскравіше горять мости за вашею спиною, тим яскравіший шлях попереду. Сила яка поєднує дві особи, внутрішня сила, що виходить із нашоі свідомості, підказує, регулює, сковує, чи робить сміливими. Це повинен бути неодносторонній процес, взаємний, зосереджений не на одному партнері, на допустимій поблажливості один до одного, яка незачіпає занадто особистісні фактори внутрішнього світу, не руйнує волю, характер і не чинить спротив бажанням партнера. Існує цікава теорія побудована на старовинних віруваннях, міфах і релігіях, вона є занадто глобальною та стосується людства взагалі, його виникнення. Отже людина це воістину Боже створіння, тому що науковий аналіз вказує що походження людини еволюційно від мавпи залишає питання особливо в процесі утворення людини розумноі - проміжок часу між людиною вмілою і людиною розумною аж занадто малий, щоб можна було еволюціонувати з однієі форми в іншу, бракує якогось мільйона років, а це відбулося впродовж  кількох тисяч років. Прихильники палеоконтактів стверджують про втручання інопланетних сил які пізніше трансформувалися у міфічних істот , богів що керували силами природи. Інакше давня людина не могла пояснити те свідком чого вона була. Веду до того що від появи людини як новоі форми життя чоловік і жінка мають спільну функцію, продовження роду і через 100-200-300 років нащадкам буде все одно як темні предки ладили між собою, розлучались чи жили разом, мучились чи були щасливі, любили один одного чи терпіли...... Так як ми зараз переймаємося побутовими проблемами людей що жили 200 років назад, вони жили у своіх обмеженнях, зі своіми зрозумілими ім правилами, звичаюми і страхами... Розуміння не дасть жодна наука, іх розвелося занадто: психологія, сексологія і т.д., ікожна вчить як на світі жить... Знайти свою людину важко, а ще важче на все життя. Буває на якийсь момент чи період життя ми з находимо ідеал, але стається іноді що ми виростаємо, чи переростаємо ці стосунки, розуміємо це, попадаємо в когнитивний дисонанс, вириваємось і живемо далі, живемо, шукаємо знаходимо. Все залежить від особливостей характеру, вдачі,обставин, всього що оточує, в цьому інтерес життя, не зна ти що буде далі, хто попадеться на шляху, кого і коли втратимо. Цінувати момент, багатого варто, насолоджуватись кожним моментом - істина в стосунках, головне не преступити межу, забагато не здорово, набридне. Такі різні і такі потрібні одне одному , потрібні для того щоб продовжувати жити в своіх нащадках, реалізовувати своі найфантастичніші ідеі, передавати потребу  у створенні собі подібних, відкинути дрібні побутові проблеми, непорозуміння, завищені умови один до одного, сприймати такими як є, не намагатись змінити під себе, зліпити те що хочете ви. Щось не влаштовує це не проблема, це ваше бачення, зрозумійте, не намагайтесь із лимона вичавити яблучний сік, простіше знайти яблуко. Не намагайтесь придбавши козла зробити з нього елітного скакуна, чи кобилу з кози. Навіщо псуватиити собі і комусь життя, світ і так кислий щей ви приправляєте своєю міною. Кохання важливе, але щастя важливіше.