1. Цей закон – рефлексія на те, що робиться в Україні з виданням підручників, котре коштує держбюджету величезних коштів. І у багатьох випадках через якість підручників та інші причини, значна частина цих грошей є очевидним марнотратством.

2. Майже впевнений у тому, що проблему забезпечення якісними підручниками цей закон не вирішить. Із двох причин.

Перша: законом намагаються увести в правове поле радянську систему забезпечення підручників, яка себе давно віджила. Хоча б і тому, що в радянські часи підручник був культовим засобом освітнього процесу через відсутність інших джерел інформації. На щастя, сьогодні – інші часи. Інформації – тьма. Оперативність її поширення не може порівнятися з оперативністю її подання в підручниках. Тому культова роль підручника в освітньому процесі – справа давно минулих днів. Щоправда, дехто за неї й досі тримається, як відоме «насекомое» за кожух…

Друга: цей закон, як і всі інші ... Читати далі »

28-29 січня 1930 року в найдавнішому уцілілому архітектурному пам'ятнику Русі — Софійському соборі в Києві — на вимогу ДПУ було скликано зібрання єпископів та священників Української Автокефальної Православної Церкви. Воно було оголошене «Надзвичайним Собором УАПЦ», а в резолюції заявило про її «саморозпуск».На обкладинці: Зруйнована церква у селі Червлене Лебединського району Сумської області

Починаючи у 1928 році другий комуністичний штурм (перший відбувся у 1918-1920 роках), що увійшов у радянську пам'ять про минуле під назвою «Великий перелом», у Кремлі вирішили здійснити превентивні репресії проти структур та окремих діячів, чиї дії або авторитетне слово могли завадити успіху запланованого. Однією з таких небезпек були релігійні організації, які у середовищі своїх прихильників зб ... Читати далі »

В ході Першої російсько-української війни 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути відбувся бій між загоном юнкерів і київських студентів та гімназистів під командою сотника Аверкія Гончаренка і червоногвардійцями Михайла Муравйова, що вели наступ на Київ.На обкладинці: З офіційного постеру до фільму «Крути 1918», 

Усередині січня 1918 року більшовики розгорнули повномасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Основним напрямком їх удару була залізниця через Харків-Полтаву. Тут йшли загони під командуванням Михайла Муравйова. З Гомеля у напрямку Бахмача йому на допомогу рушив загін Рейнгольда Берзіна.

20 січня більшовики зайняли Полтаву.

З українського боку цей напрямок обороняв Гайдамацький кіш Слобідської України на чолі із Симоном Петлюрою. Бої відбувалис ... Читати далі »

Ополудні 22 січня 1919 року, рівно через рік після проголошення незалежності Української Народної Республіки, на Софійській площі у Києві було урочисто оголошено про її об'єднання із Західно-Українською Народною Республікою в єдину державу.

Ідеї політичної єдності обох частин української нації, розділеної кордоном Російської та Австро-Угорської імперій, виникли з початком процесів національного відродження наприкінці ХІХ століття. Їх у своїх політичних трактатах висловлювали чимало українських діячів, зокрема Юліан Бачинський в «Україні irredenta» чи Микола Міхновський у «Самостійній Україні». Саме у цих творах чи не вперше прозвучало гасло «Одна, єдина, нероздільна Україна від гір Карпатських аж по Кавказ». Втілити його випала можливість по завершенні Першої світової війни, коли на руїнах обох імперій постали Українська Народна Республіка (УНР), проголошена в Ки ... Читати далі »

22 січня 1918 року в будинку Педагогічного музею в Києві почалось закрите засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал, що проголосив Україну незалежною державою

Центральна Рада була сформована 20 березня 1917 року в Києві з представників українських партій, наукових, громадських та інших організацій і була покликана консолідувати українські суспільно-політичні сили. Більшість в ній отримали українські соціал-демократи та українські есери (соціалісти-революціонери), а її керівником було обрано лідера Товариства українських поступовців 51-літнього професора історії Михайла Грушевського. 19 квітня 1917 року Всеукраїнський національний конгрес, що відбувся у Києві, перетворив Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.

23 червня 1917 року Центр ... Читати далі »

Після перемир'я, укладеного 12 жовтня 1920 року між РСФРР та Річчю Посполитою, українська армія перебувала на польських теренах. Перспективи повного замирення цих держав змушували керівництво УНР переходити до повстанських методів боротьби за державність. З цією метою у січні 1921 року був створений Повстансько-партизанський штаб при Головній команді військ УНР на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником, діяльність якого проходила у тісній взаємодії з польським Генеральним штабом.

Підписання 18 березня 1921 року Ризького миру між РСФРР, УСРР і Річчю Посполитою означало визнання Польщею Радянської України в обмін на територіаль ... Читати далі »

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Годування силоміць вважається порушенням прав людини. А чому порушенням прав людини не вважається навчання в школі шляхом примусу?

Переконаний, що в школі мають вчитися лише ті, хто хоче здобути освіту. А примушувати вчитися тих, хто не хоче, – злочин і марнотратство. І тому повна загальна середня освіта в державі повинна бути не загальнообов’язковою, а загальнодоступною.

Хочеш вчитися – держава дасть змогу безоплатно отримати освіту. І не обов’язково у віці до 18 років. Можна і пізніше, навіть у 60.

Не хочеш – то справа кожного. Школа – не місце для протирання штанів тими, хто безтурботно, ... Читати далі »

Дата і місце народження, як і походження, Ольги, дружини вбитого древлянами київського князя Ігоря, достовірно невідомі, власне, як і рік загибелі її чоловіка відомий лише приблизно — кінець 940-х років.

З певністю можна лише стверджувати, що Ользі, як регенту при малолітньому синові Святославі, довелось силою зброї упокорювати Древлянську землю з центром в Іскоростені, яка в результаті втратила власного князя, була розділена на погости на чолі з тивунами і обкладена подушним податоком на користь Києва.

... Читати далі »

Після звільнення 25 вересня 1944 року з концтабору Заксенхаузен Степан Бандера оселився в Берліні і в лютому наступного року знову став керівником ОУН (р). У зв'язку з несприятливою ситуацією як в Україні, так і в Німеччині він тривалий час був змушений переховуватись від радянських і американських окупаційних властей, змінив багато місць проживання та уник кількох замахів, організованих радянською та польськими розвідками. На початку 1950-х років Бандера оселився в Мюнхені, куди через чотири роки до нього приїхали діти та дружина і де проживав під посиленою охороною, яка разом з німецькою поліцією запобігла ще кільком спробам замаху.

Богдан Сташинський був завербований КДБ 19-річним хлопцем, коли навчався у Львівському педінституті і, буду ... Читати далі »

Усуботу 12 березня 1911 року тринадцятирічний Андрій Ющинський не повернувся додому із Софійського духовного училища. 20 березня його тіло з багатьма ножовими пораненнями знайшли в печері на Лук'янівці. Першою в слідства виникла версія, що хлопчика вбили власні родичі. Він жив разом із матір'ю, вітчимом і двома молодшими братами, народженими матір'ю в шлюбі з вітчимом. Андрій не мав належного батьківського догляду і був тягарем для незаможної сім'ї. Навчання хлопця в училищі оплачувала тітка. Існували чутки, поширені раніше матір'ю Андрія, начебто на ім'я хлопця його батьком були покладені гроші. Однак доказів убивства Ющинського вітчимом чи іншими родичами не виявили.

Одразу після знаходження тіла Ющ ... Читати далі »